Румунія, вважається однією з найтаємничіших країн Європи, згадка про яку викликає відчуття містики і ще чогось не зрозумілого. Країна, якій вдалося вирватися із злиднів, продовжує стрімко розвиватися, наближаючись до загальноєвропейського рівня. Відмінні дороги, добробут, чистота, дбайливе ставлення до своєї культури і звичайно ж відкриті і доброзичливі люди. Подорожуючи Румунією, до вас неодмінно прийде розуміння безглуздості сформованих стереотипів.
Щоб познайомитися з цією країною, яка вважається однією з найбільших держав Європи, потрібен не один тиждень, але найдовший шлях починається з першого кроку. Цим першим кроком і стане наша екскурсія.
Румунія розділена як територіально, так і культурно на кілька регіонів, а саме: Валахія, Добруджа, Банат, Молдова, Трансільванія і Марамуреш. Метою нашої екскурсії буде загадковий Марамуреш, схований серед карпатських гір. Цей край традиційно славився своєю багатонаціональністю, дивним сплетінням культур і архаїчністю. Тут навіть є свій брендовий архітектурний стиль, що немає аналогів у світі – Марамурешська готика.
Перетинаючи державний кордон, ми проїдемо через КПП «Дяково». У цього пункті перетину є своя приємна особливість, адже тут ніколи не буває черг, що так псують враження від поїздок за кордон ; ).
Проїхавши румунськими селами, дізнавшись багато цікавого. Практичне знайомство з сучасною Румунією ми почнемо зі старовинного трансільванського міста Бая-Маре. Ще в 13 сторіччі, Трансільванію заселяють саксонські німці, які починають будувати нові міста, займатися ремісництвом, шукати корисні копалини. Дуже скоро Бая-Маре стає найбільшим центром видобутку золота, що зробило його одним з найбагатших міст Трансільванії. Про колишню середньовічну велич красномовно свідчить побудована в готичному стилі дзвіниця Святого Іштвана, вежа м’ясників, ринкова площа і будівля королівського монетного двору. В історичному центрі Бая-Маре, вас чекає захоплююча екскурсійна прогулянка.Однією з цікавих родзинок міста вважаються старі християнські церкви, серед яких вражає сувора велич римо-католицького собору єзуїтів VIIIст. Завдяки унікальній акустиці, в стінах собору часто проводяться органні концерти. Стрункий Реформатський храм зачарує своєю граціозною дзвіницею, зведеної за образом дзвіниць головного собору угорського міста Дебрецен.
Візитівкою Бая-Маре вважається вежа дзвіниці Святого Іштвана. По завершенні екскурсії, ми обов’язково піднімемося середньовічними гвинтовими сходами на верхній поверх, де з сорокаметрової висоти вам відкриються приголомшливі види на місто та навколишні гори.
Потрапивши до гіпермаркету «VIVO Plaza» ви зможете не тільки пообідати, але і купити цікаві румунські продукти харчування, знамениту косметику, сири, Трансільванське пиво … У вашому розпорядженні три поверхи щастя і затишні кафе.
Познайомившись з Бая Маре, настав час заглянути в душу Марамурешу. Наш шлях пройде через гірські перевали, де піднімаючись по звивистому серпантину, пройдемо позначку 1006 метрів над рівнем моря.
За гірським перевалом відкриється інший світ. Наш шлях буде проходити через архаїчні румунські села, де багато місцевих жителів ще й досі живуть в дерев’яних будинках, а цивілізація здається сюди і не поспішає. Величезні різьблені ворота сільських дворів, досі прикрашені вражаючими шедеврами різьби по дереву. Усюди неспішність. Начебто є хороші дороги, їздять автобуси, але від’їхавши в бік, потрапляєш в паралельну реальність. В родинах тут ще панує патріархат, а люди досі ходять в національних костюмах. Де в Європі люди ходять в національних костюмах? Хіба що по великих святах, а тут постійно. Це Мараморош!
Ще в глибині віків, у Марамуреші зародилася і продовжує нині існувати безперервна традиція дерев’яної архітектури. Будівництво велося з дерев’яних брусів, без використання жодного металічного цвяха. Живучи в горах, серед густих карпатських лісів, люди навчилися відчувати дерево, помічаючи невидиме. Навички роботи з деревом передавалися з покоління в покоління і вдосконалюючись перетворилися в мистецтво. Так народжувалася Мараморошська готика, проста і водночас не збагненна.
На сьогоднішній день, в румунській частині Мармароща збереглися 42 дерев’яні церкви, побудовані в XVII-XVIII століттях, вісім з них увійшли до культурної спадщини ЮНЕСКО. Не дивлячись на слово «готика», це православні храми, але у них є загальна архітектурна особливість: стрункий силует і височезні гострі шпилі дзвіниць, які немов відлітають до небес.
Наша мета – монастир Бирсана. Колись, ця обитель слугувала резиденцією православних архієреїв (єпископів) і була справжнім центром культурного та духовного життя Марамуреша. Хоч монастир і вважається сучасним, він в той же час залишився історичним шедевром мистецтва румунських майстрів.Сам монастир відкривається нам як на картині, в атмосфері миру і гармонії. Потрапивши на його територію, ловиш на думці що тут можна відчувати себе повністю розкутим. Ніде немає ніяких заборонних табличок, за вами ніхто не стежить. Незмінно з’являється відчуття, що тобі тут раді і довіряють. Святиня дивує своєю енергетикою, яка не тисне, ставлячи в рамки і правила, а дає відчуття свободи, спокою і гармонії. Відвідавши Марамурешський храм, ви не побачите простору і величі європейський церков, але в цих дерев’яних стінах, розписаних на біблійні тематику, ви на багато речей починаєте дивитися по іншому. Крім духовної атмосфери, територія монастиря вражає своєю ошатністю і доглянутістю. Завдяки безлічі квітів, доріжки і галявинки в чомусь нагадують ботанічний сад.
Далі наш шлях пройде через місто Сігету-Мармараціу, де відразу за річкою розташувалося українське Солотвино. У цьому румунському місті є навіть пам’ятник Т.Г.Шевченку, що стало можливим завдяки великій громаді закарпатських русинів-українців. Наступна зупинка в знаменитому монастирі Сепинца Перрі. Монастир будувався з 1996 по 2004 роки, на місці, зруйнованого ще в VIII столітті храму. Потрапивши в розташований серед дубового лісу монастир, ви знову потрапляєте в світ тиші і спокою. Тут, знаходиться чергова дерев’яна церква, що побудована в стилі – Мараморошської готика. Цей храм вважається найвищою дерев’яною спорудою Європи. Його висота від фундаменту до верхівки шпиля становить 78 метрів.
Завершуючи знайомство з храмами Марамороша, згадуючи відлітаючи в височінь церкви, розумієш що нічого подібного в світі не зустрінеш.
У нашій екскурсії ми ще будемо проїжджати уздовж державного кордону, де в 20 метрах від вас, за річкою Тиса починається територія Українського Закарпаття. Проїдемо через село мільйонерів Чертеже, де кожен будинок кричить божевільної розкішшю. І звичайно ж зупинимося на одному з гірських перевалів, де перед вами відкриються грандіозні пейзажі румунських Карпат.
